Проект створений з метою зацікавити учнів у
вивченні історії, але основними засобами виступатиме музичне мистецтво. Ми не
просто пропонуємо розказувати уривки тексту під музичний супровід, а внести у
звичайний урок історії елементи уроку музики: слухання музики, розучування
легкої пісні, музичну вікторину. Цільова
аудиторія 5 клас. Мета проекту: ознайомити
учнів із виникненням на українських землях козацтва й Запорозької Січ, сформувати
уявлення учнів про запорозьких козаків за допомогою українських народних
пісень, розвивати любов учнів до української народної творчості, виховати
патріотизм до своєї батьківщини.
Тема уроку: Умови формування суспільної верстви населення - козацтва.
Виникнення Запорізької Січі військово – політична організація Українського
козацтва.
Мета: Навчальна: ознайомити учнів із виникненням на українських
землях козацтва й Запорозької Січ;
сформувати уявлення учнів про запорозьких козаків за
допомогою українських народних пісень;
Розвивальна: розвивати любов учнів до української
народної творчості;виховна:
Виховати патріотизм і любов до своєї
батьківщини.
Тип уроку: інтегрований,
з елементами виховного
заходу.
Основні дати: Кінець ХV століття –
перші відомості про українських козаків у писемних джерелах;
1556р. – заснування Дмитром Вишневецьким першої
Запорізької січі на острові Мала Хортиця.
Обладнання: Проектор, фото і відео
матеріали, підручник В.Власова « Історії України» для 5 класу.
Література: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України.
Всесвітня історія, 5–12 кл. Рівень стандарту». – Київ:Перун, 2005.
Хід уроку
І. Організаційний
момент. Спів Гімну України.
ІІ. Актуалізація
знань учнів.
Повторення
вивченого матеріалу.
ІІІ . Мотивація
знань учнів
Повідомлення теми
та мети уроку.
ІV. Вивчення нового
матеріалу
Учитель. Кожна
нація створила десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо й живуть довго,
інші з часом стираються, тьмяніють, як мідяки, і щезають з пам’яті людської.
Але є слова, які
можуть зникнути тільки тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До них
належать прекрасні і прості слова типу Батьківщина, Україна. Ці слова вічні, як
вічний наш народ. Ці слова сповнені силою людської любові і ненависті, освячені
потом і кров’ю кращих синів нашого народу.
В історичному
минулому українського народу є героїчні, трагічні і щасливі сторінки, але було
таке неповторне й легендарне явище, як Запорозька Січ.
Це про неї М.
Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді й
дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну».
Отож вам, мої
друзі, було б цікаво познайомитися з однією з найбільш легендарних сторінок
історії України. Тож запрошуємо вас разом з нами вирушити у XV–XVI ст.
Умови формування
суспільної верстви населення – козацтва.
Звучить бандурна
музика на фоні якої розповідається про формування, розвиток, побут козацтва.
Учитель: Слово козак в
перекладі з Тюрської означає вільна озброєна людина.
Перші письмові згадки
про українських козаків зустрічаються у 1489
р. та 1492 р. Але різке зростання чисельності
козацтва припадає на XVI ст.
Учитель: Козацтво виникло на південноукраїнських землях - на
території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни
Київщини, Брацлавщини, Поділля). Ці землі називалися Диким Полем: після нашестя
монголо-татар, а потім, унаслідок частих нападів Кримського ханства, землі
обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запорожжя - степи
за порогами Дніпра.
Слухання музики: У виконанні Василя Кирилича – Ой Морозе,
Морозенку.
Запитання до пісні:
Про що розповідається в пісні?
Яким постає головний герой твору?
Виникнення Запорізької Січі військово – політична
організація Українського козацтва.
Учитель: У 1552-1556 рр. канівський і черкаський староста
Дмитро Іванович Вишневенький (Байда) об'єднує козаків, створюючи за порогами
Дніпра на - Мала Хортиця козацький центр - Запорозьку Січ. Згодом Січ
неодноразово змінювала місце свого розташування. Назва "Запорозька
Січ" поширилася на все об'єднане навколо Січі козацтво.
Заходить чоловічий
ансамбль і звучать українські народні пісні: «Ой хлопці молодці», «Розпрягайте
хлопці коней».
Учитель.В образі чоловічого ансамблю ми вбачаємо давню славу козацьку, мужність та талант наших славних пердків козаків.
Дмитро Іванович Вишневенький (Байда)
(близько 1517-1563/1564)
Цікаві факти:
До речі, мало хто з сучасників задумується над питанням про
прізвисько славетного героя дум і пісень. Чому Байда? Що за Байда? "Годі
тобі, Байдо, байдувати, сватай мою доньку та йди царювати!"
А тут, навіть в одному цьому прізвиську - незмірна глибина і
тайна нашого минулого.
Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на
характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Це поняття
(Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає - лікар,
цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той,
хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда - то наш український
Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий - тобто спокійний, володіючий
внутрішніми силами. Хіба оспівана кобзарями смерть героїчного
Байди-Вишневецького не є історичним свідченням про унікальних людей, яких
породжувала наша земля в пору гроз і ураганів?!
/Олесь Бердник,
український письменник/
Учитель: Наприкінці XVI ст. справжнім хітом на теренах
Центрально-Східної Європи була пісня про гордого і відважного лицаря Байду.
Вона здобула велику популярність насамперед серед українців, а крім того, й у
інших народів, які так чи інакше потерпали від турецького гніту, — болгар,
поляків, словаків, сербів, македонців, чехів. Ця пісня поширювалася в багатьох
варіантах, однак її сюжет залишався незмінним. Герой середньовічного шлягеру
потрапляє до турецького полону, підступний султан вмовляє Байду прийняти
мусульманську віру й одружитися з його донькою. Та наш сміливець відхиляє цю
пропозицію — він іде на вірну смерть, проте не зраджує християнської віри та
свого народу. Турки підвішують його на гак, де він у страшних муках висить
протягом двох днів й проклинає своїх ворогів, а на третій день, діставши лук і
стріли, вбиває султана, йог о дружину й доньку.
Учитель
демонструє відео: Дмитро Губяк «Дума про Байду»
Ой, п’є Байда мід-горілочку,
Ані день, ані два, ані годиночку.
Прийшов к ньому цар турецький,
«Що ж ти робиш Байдо молодецький?»
«Ой, п’ю царю, мід-горілочку,
Ані день, ані два, ані годиночку».
«Покинь, Байдо, байдувати,
Сватай мою дочку, будеш царювати.
Покинь, Байдо, мед-горілку пити,
Сватай мою дочку, будеш добре жити».
«Твоя дочка поганая,
Ще й до того віра проклятая».
Ой, як крикнув цар
турецький,
та й на свої слуги молодецькі:
«Возьміть Байду та й зв'яжіте,
Та й за ребро гаком зачепіте».
Взяли Байду та й звязали,
Та й за ребро гаком зачіпали.
Висить Байда на дубочку
Ані день, ані два, ані годиночку.
«Позволь царю свого лука взяти,
та й тобі на вечерю два голуба зняти».
Як вистрілив Байда з лука,
Тай потрафив царя межи самі вуха.
А царицю в саму потилицю,
А цареву дочку в саму головочку.
«Тобі, царю, в сирій землі гнити,
Мені Байді молодому мед-горілку пити».
Учитель: Вищу виконавчу владу на Січі мав
кошовий отаман, разом з яким обирали військову старшину: суддю, писаря,
осавула, які й становили уряд Січі, до них належали і курінні отамани.
Вибирали також і іншу старшину, яка при військовій
старшині виконувала допоміжні функції: довбиша, піддовбиша (бив у військові
литаври, був при виконанні судових вироків, забезпечував сплату податків,
стягнення мита з торгівлі); пушкаря, підпушкаря, гармаша (відповідали за
артилерію, здійснювали нагляд за військовою в’язницею); товмача (перекладач,
військова розвідка); кантаржія (охоронець мір та ваг, єдиних для торговців на
всій Січі); шафарів (збирачі мита (перевізного) з купців за переправу через
Дніпро); булавничого, бунчукового, хорунжого (прапороносець), пірначного;
чаушів (посли); підосавулія, підписарія, канцеляристів та ін.
Була ще й похідна і паланкова старшина.
Похідну становив полковник (сердюк), осавул, писар. Паланкова старшина була
представлена полковником, осавулом, писарем та їх помічниками: хорунжим,
підосавулом, підписарем.
Працюємо з поняттям
Козак — вільна, озброєна людина.
Січ — табір козаків, обгороджений укріпленнями з рублених або
січених колод.
Республіка — у перекладі з латини означає «держава, якою керують
люди обрані народом на певний термін».
Козацька Рада — вищий орган влади на Січі.
Гетьман — головний, старший, командувач військ на Січі.
Кіш — козацьке військо.
Курені — козацькі загони.
Клейноди — козацькі символи — відзнаки.
Старшина
— вибрана група людей, яка керувала усім життям на Січі.
На завершення уроку учитель пропонує зіграти з дітьми в гру " Музична вікторина"
Музична Вікторина
Учням
пропонується прослухати декілька уривків з козацьких пісень, та відгадати їхню
назву:
Перший
уривок- Їхав їхав козак містом.
Другий
уривок – Ой на горі тай женці жнуть.
Третій
уривок – Ой, Морозе, Морозенку!
Четвертий
уривок – Їхав козак за Дунай.
П’ятий уривок – Ой полечко поле.
